Зустріч з  Маяковським

Зустріч з Маяковським

Безымянный

В бібліотеці Грушевського відбулась зустріч айті-бабусь з Броніславом Горбом — дослідником творчості Володимира Маяковського. Російський літературознавець Броніслав Горб  родом з Києва, після закінчення Московського літературного інституту працював редактором у різних журналах. Він — автор поетичної збірки «Срібні дощі», статей та книжок на теми екології, історії, літератури, упорядник та редактор антології «Подвиг» у 5-ти томах. Понад 30 років свого життя Броніслав Горб присвятив дослідженню життя та творчості Володимира Маяковського, опублікував безліч статей, що стали основою трьох монументальних книг про видатного поета. Приїжджаючи до Одеси, із задоволенням проводить зустрічі з читачами, щоб поспілкуватись про видатного сина українського народу, що прославив російську літературу.

IMG_20181227_142347 IMG_20181227_154757

Загальновідомо, що поет Володимир Маяковський сформувався між трьома культурами: російською, українською та грузинською. Майбутній поет народився в селі Багдаді у Грузії в родині високопоставленого російського царського чиновника. Бабуся по батькові — Єфросинія Данилевська — із роду козака Данила із Подільської губернії (Вінницької області), двоюрідна сестра письменника Г. Данилевського. Батько поета народжений вже у Грузії, служив лісничим. Мати поета — Олександра Павленко, також донька українця Олексія Павленка що загинув під час російсько-турецької війни. По матері він був козаком-гречкосієм з тих 100 тисяч українців, переселених Олександром II, по батькові – нащадок запорізьких козаків, переселених Катериною II, скоріше всього, із роду козаків-характерників. Можливо, рід Маяковських пішов від тих козаків, що стояли на сторожі на курганах при маяках, що підпалювались при татарських нападах. За спогадами Володимира Маяковського, батько ніколи не забував про своє українське коріння: вдома ходив у вишиванці, жодне застілля не обходилось без українських пісень, гумору, розіграшів. Одна з улюблених пісень, що звучала за столом у родині Маяковських: «Баламуте, геть із хати!» Родина матері — козака-гречкосія наповнювала його з дитинства силою рідної землі, родина батька — козака-січовика давала майбутньому поету войовничість і силу духу. Вдома Маяковські говорили українською мовою, з друзями майбутній поет освоював поліфонію грузинської, а російську вивчив уже в гімназії. Ось такий родовід великого українця Володимира Маяковського, народженого в Грузії в сім’ї стовідсоткових українців, закинутих імперською волею завойовувати Кавказ.

маяк

По вечорах над горами Грузії частенько лунала улюблена пісня вимушених переселенців Маяковських:
Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крила не дав?
Я б землю покинув й в небо злітав,
Українська мрія про божественну височінь летить над світом. Українська душа з високою самооцінкою просить не лише долетіти до батьківщини — вона просить самореалізації — сотворити людину в собі за образом і подобою Божою:
Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту.
І ласки у сонця і зірок прохать
І в світі їх яснім себе покохать.
У жодної нації немає такої кількості народних пісень, які впродовж тисячоліть підживлюють душу народну. «Дивлюсь я на небо» — найвищий пасіонарний і соборний задум для України, мелодія, в основі якої космічне мислення і програма-максимум — стати рівним зіркам і полюбити себе у їх ясному світі.
Космічне мислення Маяковського — родом з України. Українська душа поета проявляється у віршах російською мовою. Він ставиться на рівних до Бога, до зірок, до Сонця, яке кличе його до себе на дачу (Надзвичайна пригода, що сталася з Володимиром Маяковським на дачі). Його зустріч з Сонцем на дачі — це результат його космічного ставлення до життя…

Багато чого цікавого розповів Броніслав Горб про Володимира Маяковського. Учасники зустрічі задавали йому чимало питань, але ще більше питань лишилося…

Літературознавець порадив нам: Читайте Маяковського! Читайте між рядків!