Війна між землею і небом...

Війна між землею і небом…

 

49550339_1914877831893565_6067708557728415744_n

Війна між Землею і Небом триває. Вчора вночі — втрати на одеському фронті. Пятеро людей похилого віку і медсестра загинули під час пожежі у відділенні для ветеранів Одеської обласної психлікарні. Старшому було 90, ветеран війни, яка ніколи не закінчується. У лікарні, у дитячому санаторії, у школі… По той бік барикад — малодушність, жадібність, байдужість, пофігізм, хитрожопість, лінощі, страх, брехня та інші види військ, які косять наші ряди. Боляче, дуже боляче…
Кілька років тому ми з друзями відвідували у психлікарні 70-літню вчительку музики, кандидата педагогічних наук. Її, самотню, запроторила туди молодша сестра, щоб отримати двокімнатну квартиру. У сповненій смородом палаті скромна, елегантна, розумна пані проводила час із бомжихами і психопатками, які її били і забирали все, що можна…. Старенька сумувала за своїм піаніно, їй так хотілося зіграти етюд Шопена… Але чим більше ми докладали зусиль, складали листи, підписані солідними і шанованими людьми, тим скоріше танула на очах старенька вчителька, накачана невідомими препаратами, вона перетворювалась у рослину… Система була сильною і невблаганною… Боротьба закінчилась поразкою, вона так і не зіграла більше на своєму інструменті .
Рік тому пенсіонерка з Луганська, лікарка Лариса Шамрай, учасниця нашої організації «іт-бабусі», ініціювала проведення соціальної акції Чужих стариков не бывает. Ми регулярно відвідуємо відділення для людей похилого віку у психлікарні і залучаємо усіх бажаючих до допомоги. Робимо, що можемо, не критикуючи і не шукаючи винних, але зрозуміло одне — так далі не можна, потрібно змінювати систему. У нас була дуже сильна радянська школа психіатрії. У вільній Україні психіатрії немає… Психічно хворих людей дуже багато, навіть страшно сказати, скільки. Вони ходять по вулицях, їздять за кермом, балотуються і потрапляють до Верховної Ради. А у психлікарні, переважно, — три категорії пацієнтів: наркозалежні, алкоголіки, і старенькі, на яких побудований «бізнес».

DSC_0815
Знаю одне: людям похилого віку не місце у психлікарні. Їм потрібен інший догляд, інші умови. Помірні фізичні вправи на свіжому повітрі, спілкування, в міру активний спосіб життя, культурні враження, нормальне харчування, а не на пять гривень на добу, із яких половину треба вкрасти… Розвинене суспільство характеризується не лише рівнем ВВП, але, насамперед, ставленням до своїх стариків. Потрібно будувати і розвивати державні центри для літніх людей. Коли вам кажуть, що діти — наше майбутнє, не вірте. Наше майбутнє — це старість, і вона має бути щасливою. А поки що ми на фронті, де між Землею і Небом йде війна…